Mohylow Podolski
Mohylow Podolski. Cmentarz polski

Cmentarz jest usytuowany w odległości 2 km od centralnego dworca autobusowego, w kierunku południowym (w stronę Bronnicy), na stoku wzgórza.
Jego ogrodzeniem jest kamienny mur, łączący w swoim obrębie groby katolickie i prawosławne, oddzielając cmentarz chrześcijański od żydowskiego (patrz schemat). Wyraźnego rozgraniczenia pomiędzy grobami katolickimi a prawosławnymi nie sposób znaleźć.
W środkowej części cmentarza groby prawosławne, pochodzące z okresu późniejszego, mieszczą się w bezpośredniej bliskośći katolickich płyt nagrobkowych, wystających nad powierzchnią ziemi, na których jeszcze dziś można odczytać spore fragmenty epitafiów w języku polskim (patrz schemat).
Cechą charakterystyczną rozmieszczenia grobów na cmentarzu w Mohylowie jest ich nadzwyczajnie duża ilość, co zapewne jest wynikiem ograniczenia terytorium miasta, zaciśniętego w kotlinie stromymi stokami kanionu dniestrzańskiego. Bardzo często się zdarza, że przejść pomiędzy grobami po prostu się nie da. To zjawisko zostało wywołane poprzez „podsiedlanie” późniejszych pochówków. Przeważająca część cmentarza jest oczyszczona z zarośli i pozbawiona drzew, co w znacznej mierze ocaliło epitafia przed mchem. Poza tym, w porównaniu z innymi cmentarzami, litery na nagrobkach opisywanej nekropolii są wyrazistsze (bądź też zostały odnowione przy pomocy antykorozyjnych lakierów i farb). Przy centralnym wejściu na cmentarz, po lewej stronie, zachowała się nie czynna kapliczka o dachu pół kulistym. Nad wejściem do kapliczki widnieje przylepiony, wystający napis w języku rosyjskim „Leontiewowi-ojcu od Leontiewa-syna 1805 r.” Czy ten napis jest rówieśnikiem budowli, czy też został przymocowany później, o tym nic nie wiadomo i to zagadnienie czeka na swojego badacza.
Porządkowaniem polskiej części cmentarza zajmuje się przewodnicząca miejscowej wspólnoty polskiej pani Emilia Cwietkowa. (tel. kom. 067 742 33 57).

Czerwiec, 2016 r. Sprawozdanie przygotował Igor Płahotniuk, tłumaczenie Walery Franczuk

м. Могилів-Подільський. Польське кладовище

  Кладовище знаходиться за 2 км. від центрального автовокзалу в південному напрямку ( в сторону Бронниці), на схилі пагорбу.  Огорожа – кам’яний мур, майже по всьому периметру  спільна для католицьких і православних поховань, відокремлює християнське кладовище від іудейського (див.схему). Чіткої межі між католицькими і православними похованнями не має, а навіть в центральній частині кладовища православні поховання пізнішого періоду  впритул «насаджені» біля католицьких надгробних плит з фрагментами польської мови, що місцями виступають на поверхню (див. схему). Характерною особливістю розміщення поховань є надзвичайна концентрація (платність, близькість, впритул одне до одного), на що вочевидь впливає обмеженість території міста, затиснутого в котловині крутими схилами пагорбів дністрянського канйону. Часто-густо проходу між окремими похованнями не має, на що ще вплинуло «підселення» впритул пізніших поховань. Переважна більшість території кладовища очищена від чагарників і без дерев, що значною мірою уберегло надписи від тіньових мхів, а також, порівнюючи з іншими кладовищами, літери надгробних надписів більш чіткіше виділені (або реставровані при допомозі антикорозійних лаків і фарб). Біля центрального входу, з лівої сторони, збереглася з напівсферичним дахом капличка недіюча. Над входом до каплички є  наліплений рельєфний надпис російською мовою « Леонтьеву- отцу от Леонтьева-сына 1805г.». Чи є надпис ровесником будівлі чи пізнішого періоду – потребує дослідження.
 Упорядник польської частини кладовища, голова місцевої польської громади пані Емілія Цветкова моб. 067 742 33 57.

3-4.06.16 р. Звіт склав Ігор Плахотнюк