Pików
Polski cmentarz w Pikowie

Stara polska nekropolia w Pikowie w obwodzie winnickim ulokowana jest w centrum wsi, w odległości 50 metrów od centralnej ulicy, która jednocześnie jest drogą łączącą miejscową szkołę i budynek rady wiejskiej, a następnie prowadzi – do miasta rejonowego Kalinówki, położonej 20 km dalej.

Naprzeciwko centralnego wejścia na cmentarz znajduje się park – uroczysko z wysokich zgrabnych sosen, będące dobrym punktem orientacyjnym dla tych, którzy po raz pierwszy znaleźli się w Pikowie.

Nowa centralna brama, prowadząca na cmentarz, otwiera wejście od strony północnej i przymocowana do czerwonych kamiennych słupów, udekorowanych pięknymi kutymi metalowymi ozdobami. Naprzeciwko bramy na krótkiej centralnej alei znajduje się współczesna tablica pamiątkowa z wizerunkiem krzewiciela oświaty i naukowca europejskiego poziomu Jana Potockiego. Majestatyczny znak pamiątkowy był zamontowany tutaj dzięki staraniom polskiej społeczności Winnicy i ogłoszeniu przez UNESKO – ONZ przedsięwzięć w zakresie uwiecznienia pamięci wybitnego rodaka.

Tylko tutaj – od strony centralnej bramy znajduje się kamienny mur o wysokości 70-80 cm, oddzielający cmentarz od północnej strony. Od strony zachodniej i południowej cmentarz ograniczają zorane działki – brak wyraźniej granicy. Po lewej stronie, czyli od wschodu, w odległości 50-60 metrów – prawosławny współczesny cmentarz.

Wyraźnej granicy między dwoma cmentarzami nie ma, granicę zaś polskiego cmentarza od tej strony można określić, orientując się na stare drzewa i gęste zarośla, które jeszcze po części pozostają w oddalonym lewym rogu cmentarza, rozciągającego się do 200 metrów aż do działek. W tym rogu w gęstych zaroślach znajduje się do 10 zrujnowanych do połowy XIX-wiecznych nagrobków z napisami w języku polskim. Lepiej zachowały się nagrobki po prawej stronie względnego środka cmentarza, szczególnie przy wejściu. Tutaj, po lewej stronie, niedaleko wejścia, szczególnie rzuca się w oczy majestatyczny gmach kaplicy Janowi Romanowskiemu – zarządzającemu zakładami i fabrykami hrabiego Potockiego w Szepietówce i w Uładówce. W pobliżu, naprzeciwko czerwonych drzwi kaplicy leży przewrócony kilkutonowy nagrobek z wysokiej jakości metalu, który dobrze zachował się. Próby przewrócić go w należytą pionową pozycję bez pomocy sprzętu mechanicznego nie powiodły się z powodu wagi i osobliwości konstrukcji.

Ostatnie pochówki na cmentarzu można zidentyfikować po przeciwnej do bramy dalszej stronie. Znajduje się tutaj do 20 nagrobków, datowanych końcem XX w.

Inwentaryzacja cmentarza w Pikowie na Podolu została zrealizowana dzięki współpracy z Fundacją Pomoc Polakom na Wschodzie oraz Senatem RP.

Na bieżąco zmiany w bazie polskich cmentarzy na Podolu można śledzić na stronie nekropolis.in.ua.

Igor Płachotniuk, 28.06.17


Igor Płachotniuk, 05.2017 r.


Польське кладовище у с. Пиків (Вінницька область)


Кладовище розташоване в центрі села, в 50 метрах від центральної вулиці, що є одночасно шосейною дорогою між школою і будинком сільради  і далі до райцентру Калинівка за 20 км.
Навпроти центрального входу на кладовище знаходиться парк – урочище з високих струнких сосен, що є чудовим орієнтиром для тих, хто перший раз у Пикові.  Нові центральні ворота на кладовище, що відкривають вхід з північної сторони і прикріплені до червоних кам’яних стовпів орнаментовані гарною металічною ковкою.
Напроти воріт по короткій центральній алеї пам’ятна плита сучасного виготовлення  з зображенням просвітителя і науковця европейського рівня Яна Потоцкого. Величний пам’ятний знак був тут монтований завдяки старанням польської громадськості м. Вінниці та оголошенню на рівні ЮНЕСКО – ООН заходів щодо увіковічення пам’яті видатного земляка.
Тільки з цієї сторони – з боку центральних воріт є кaм’яний мур висотою 70-80 см, що відокремлює кладовище з північної сторони (див. схему). З західної і південної сторін кладовище обмежує  орана рилля городів – відсутня чітка межа. Ліворуч, тобто зі сходу, на відстані 50-60 метрів – православне сучасне кладовище.
Чіткої межі між двома кладовищами не має, а межу польського кладовища з цього боку можна визначити за наявністю старих дерев і густих заростей, що ще частково залишаються в дальному лівому кутку кладовища, що протягується до 200метрів аж до ріллі.  В цьому кутку у густих заростях знаходяться до 10 напівзруйнованих надгробних пам’ятників  19 століття з надписами на польській мові.
Краще збереглись пам’ятники з правої сторони умовної середини кладовища і особливо біля входу. Тут, ліворуч, недалеко від входу, особливо виділяється велична споруда часовні Яну Романському – керуючому заводами і фабриками графа Потоцкого в Шепетивці і в Уладівці (див. схему). Поруч, навпроти червоних дверей часовні лежить опрокинутий кількатонний надгробний пам’ятник з якісного металу, що добре зберігся. Спроби його поставити у належне вертикальне положення без допомоги механічних пристроів виявились невдалими через вагу і особливості конструкції. Останні поховання на кладовищі можна чітко визначити на протилежній від воріт, дальній стороні. Тут знаходиться до 20 надгробних пам’ятників датованих 1996 -2006 р.р.

15.05. 2017 р.,  Звіт склав Ігор Плахотнюк