Nowa Uszyca
Cmentarz w Nowej Uszycy (obw. chmielnicki)
Znajduje się przy rozdrożu Trasy T2308 i ul. 15 Dywizji Strzeleckiej: 48°50‘01.9"N 27°15‘21.2"E
Część nagrobków na nim zachowała się w miarę dobrym stanie. Inna część (między drzewami po lewej stronie) należy do najstarszych pochówków i ma bardzo słabo czytelne napisy.
Na polskim cmentarzu w Nowej Uszycy jest mogiła żołnierzy WP z 1920 r.
W miarę dobrym stanie na cmentarzu w Nowej Uszycy jest ok. 60 nagrobków.
Aktywny udział w opiece nad polską nekropolią w Nowej Uszycy w obwodzie chmielnickim na Ukrainie mają ks.  Jerzy Czarnecki, wolontariusz z Polski Marcin Miszczuk oraz lokalny krajoznawca Polak z pochodzenia Edward Majewski.

Nowouszycki cmentarz położony jest w zachodniej części miejscowości przy drodze do Dunajowiec. Jego obszar ma kształt regularnego prostokąta, ograniczony z obu stron drogą asfaltową (patrz schemat). Od strony miasta odgrodzony wysoką metalową siatką, która oddziela teren od stadionu, a od południa droga gruntowa dzieli go z cmentarzem prawosławnym. Od strony drogi asfaltowej ogrodzenie wypełnione jest z ozdobnej siatki metalowej.

Teren cmentarza ciągnie się ze wschodu na zachód na długości L=300 m, szerokości 150 m. Strzałka wskazuje, że do przeciwległej strony cmentarza jest jeszcze 150 metrów od najdalej oczyszczonego od nieprzebytych zarośli miejsca, a mianowicie pomnika Wiktorii Sobańskiej, z ogromnym kilku tonowym krzyżem na wysokim piedestale.

Właśnie na tej stronie cmentarza zachowało się około 30 zabytków wyczyszczonych z zarośli 2 lata temu przez grupę wolontariuszy z Wrocławia. Na schemacie pokazano najciekawsze pod względem architektonicznym i z zachowanymi napisami pomniki.

Również cenne z historycznego punktu widzenia są dwa obiekty późniejszej epoki – to dąb pamięci, jako drzewo rodowe w tradycji staropolskiej - rodakowi, zamordowanemu w Katyniu w 1940 r. kapitanowi Wojska Polskiego Janowi Мalczewskiemu i memoriał poległym w 1920 r. polskim żołnierzom, ogrodzony ogrodzeniem z błyszczących par łańcuchów ze stali nierdzewnej (patrz schemat).

Obok znajdują się nowoczesne pochówki mieszkańców obrządku katolickiego. Naprzeciwko ze strony stadionu zachowały się przeważnie grobowce z czasów sowieckich, z lat 1930-1950-tych z napisami w języku rosyjskim.

Tutaj w kilku miejscach zachowały się resztki starszych nagrobków, ale niestety są już niemożliwe do zidentyfikowania. Właśnie te pozostałości, które są bardzo podobne do polskich katolickich tradycji, z pewnością świadczą, że w tym miejscu wszystkie pochowania czasów sowieckich były brutalnie przeprowadzane na terenie zniszczonych grobów katolickich.

Autor raportu dziękuje za pomoc organizacyjną w inwentaryzacji informacji o cmentarzu p. Wadimowi szefowi rejonowego oddziału kultury, a także pełniącej obowiązki dyrektora lokalnego muzeum Irynie Mamoginej.

Igor Płachotniuk, data sporządzenia sprawozdania – 10 sierpnia 2019 r.

Нова Ушиця польське старовинне кладовище.
Опікується кладовищем ксьондз отець Єжи Чарнецкий та його помічник волонтер з Польщі  Марцин Мішчук (Marcin Miszczuk). Також важливе значення у збереженні історичної пам’яті має місцевий краєзнавця та активіст польської громади п. Едуард Маєвський. Автор звіту також дякує за організаційну допомогу в інвентаризації інформації про кладовище Вадиму Анатолійовичу, зав.віділом культури району, а також в.о. директора місцевого музею Мамогіній Ірині Володимирівні.
Кладовище знаходиться в західній частині населеного пункту при виїзді на Дунаївці. Конфігурація площі має форму правильного прямокутника, обмеженого з двох боків асфальтовою дорогою(див.схему). Зі сторони центру висока металічна сітка h=2м. відмежовує від стадіону, а з півдня православне кладовище відокремлює грунтова дорога. Зі сторони асфальту огорожа з фігурної металічної сітки висотою h=1м.
Територія видовжена в зі сходу на захід довжиною L=300метрів, шириною 150м.Тому стрілочкою показано, що до протилежного боку кладовища ще 150метрів від  найдальше розчищеного місця від непрохідних заростей,- а саме пам’ятника Вікторії Сабанській, з масивним кілька тонним хрестом на високому п’єдесталі. Саме з цієї сторони кладовища збереглося біля 30 пам’ятників і розчищені від заростей  2 роки тому робочою групою з Вроцлава. На схемі показано найбільш цікаві в архітектурному плані і з зберігшимися надписами (див.схему).
Також цінними в історичному плані є два об’єкти пізнішої доби – це дуб пам’яті у вигляді родового дерева за старопольськими традиціями  - земляку, замордованому в Катині у 1940р. капітану війська польського Яну Мальчевському.  А також міні-комплекс пам’яті загиблим польським воїнам у 1920р., огороджений  вишуканою огорожею з блискучих  парних ланцюгів нержавіючого металу (див.схему).
Тут поруч сучасні поховання місцевих мешканців католицького обряду. З протилежного боку зі сторони стадіону збереглися  поховання в основному радянських часів 1930-1950-их років, всі на російській мові. Тут в кількох місцях збереглися залишки більш ранніх надгробних пам’ятників, на жаль, яких вже не можливо ідентифікувати. Саме ці залишки, які дуже подібні до польських католицьких традицій, з впевненістю свідчать, що в цьому місці всі поховання радянських часів  брутально провадились на території зруйнованих католицьких могил.

9-10 серпня 2019 Звіт склав Ігор Плахотнюк-Ягіч.