Zamiechów
Dawny cmentarz katolicki w Zamiechowie (rejon nowouszycki, obw. chmielnicki).
Dawny polski cmentarz, z ostatnim pochówkiem sprzed ponad stu lat we wsi Zamiechów, znajduje się na jej południowo-zachodnim skraju obok czynnego prawosławnego cmentarza.
Przy zejściu ulicą w dół, na odległości 200 metrów, znajduje się dobrze zachowany kościół, majestatyczny pod względem wielkości i architektury (patrz schemat). Nabożeństwa w tej świątyni prowadzi ksiądz z kościoła w Nowej Uszycy ojciec Jerzy Czarnecki. Nowy czynny cmentarz katolicki znajduje się na przeciwległej stronie miejscowości. Autor raportu dziękuje za pomoc w poszukiwaniach pozostałości dawnych grobów, przewodniczącej  wykonawczej władzy wiejskiej Tatianie Tanasiuk oraz Neli Nesterenko - miejscowej mieszkance, której dziadek Rafał na nazwisko Bezdzietny wcześniej opiekował się cmentarzem katolickim.
Wiele ważnych informacji udzielił lokalny mieszkaniec, którego dom znajduje się obok świątyni, Borys Morocha. Jego nauczycielem historii,  już kilka lat spoczywającym w Bogu, był dyrektor miejscowej szkoły i znany krajoznawca.
Granice dawnego cmentarza identyfikują się słabo – przeważnie po gęstym zaroślu drzew o średniej wysokości 4-8 metrów. W górnej części cmentarza, bliżej prawosławnego, drzewa są wysokie - 30-40 metrów, co jest charakterystyczne dla stuletnich parków. Najłatwiej dostać się na terytorium można ledwie widoczną ścieżką, zaczynającą się tuż za ostatnim domem i prowadzącą od drogi gruntowej. Droga oddziela zarośla od wsi. W górnej części granicę z czynnym cmentarzem prawosławnym stanowi rów. Po przeciwnej stronie drogi granica w ogóle nie jest widoczna, a teren obniża się na odległości 4-5 m od ścieżki.
Wśród kilkunastu pozostałości grobów, uszkodzonych nagrobków i masywnych, chaotycznie rozrzuconych płyt, na pagórku wyróżnia się kopiec byłego właściciela miasta Zamiechowa i okolicznych wsi (Dziedzic miasta Zamiechowa), wymienionych na obalonej inkrustowanej rzeźbą kamiennej płycie (patrz schemat). Pod nim znajduje się wejście do lochu, prawie o wysokości ludzkiego wzrostu. Wszędzie na nagrobkach są wyraźnie widoczne ślady potężnych ciosów zadanych ciężkimi narzędziami. Masywne kamienne płyty są mocno przesunięte, w niektórych grobowcach całkowicie odsłonięte głębokie podziemne komory, świadczące o zastosowaniu potężnych mechanizmów rujnacji. Mieszkańcy, w szczególności wspomniany wyżej Borys Morocha, świadczy o dobrze zorganizowanych przestępczych bandach „poszukiwaczy skarbów”. Niestety najbliżej wejścia, odsłonięty przez zrzucone płyty grobowiec z kilkoma komorami, został zamieniony na wysypisko śmieci. Obok zachowała się unikatowa półokrągła płyta z płaskorzeźbą głowy ptaka z zamkniętym okiem.
Sprawozdanie przygotował w sierpniu 2019 r. Igor Płachotniuk

с. Заміхів Новоушицького району. Старовинне католицьке кладовище.
Старовинне польське кладовище, з останнім похованням понад століття тому, знаходиться у південно-західній околиці сьогоднішнього села Заміхів, поруч з православним діючим. Від нього вниз по вулиці, на відстані 200 метрів зберігся в доброму стані величний за розмірами і архітектурною красою костьол (див.схему). Богослужіння в храмі  править ксьондз з Новоушицького храму отець Єжи Чарнецький. Діюче католицьке нове кладовище знаходиться у протилежній стороні поселення. Автор звіту також дякує за сприяння у пошуках залишків старовинних могил голові виконкому сільради Танасюк Тетяні Федорівні (моб.067 38 48 439), Нелі Нестеренко – місцевій мешканці, чий дідусь Рафаїл на прізвище Бездітний опікувався католицьким кладовищем. Багато важливої інформації надав місцевий мешканець ( його хата поруч з храмом) Борис Іванович Мороха – його учителем історії, на жаль, спочивший кілька років тому, був директор місцевої школи і відомий краєзнавець.
Межі давнього кладовища прослідковуються погано – в основному тільки по густим заростям дерев середньої висоти h=4-8метрів. У верхній частині кладовища, ближче до православного, дерева стрункі високі h=30-40 метрів, характерні до парків столітньої давності. Найлегше проникнути на територію по ледве помітній стежині, що починається відразу за крайньою хатиною від грунтової дороги. Саме ґрунтовка обмежує зарості від села. У верхній частині канава є межею від діючого православного кладовища. З протилежного боку від ґрунтовки межі зовсім не видно і ландшафт йде на пониження відразу від стежки через 4-5 м.
Серед півтора десятки залишків могил та надгробних понівечених пам’ятників в перемішку з  масивними, хаотично розкиданими  плитами, виділяється курган-підвищення бувшого власника міста Заміхова ( Dziedzić miasta Zamiechowa) і навколишніх сіл, перелічених на збитій інкрустованій різьбою кам’яній плиті(див.схему). Під цим фрагментом вхід в підземелля висотою майже в людський зріст. І всюди чітко видно сліди сильних ударів по пам’ятникам, нанесених важкими знаряддями. Також, дуже здвинуті масивні кам’яні плити, а в деяких гробницях зовсім відкриті глибокі підземні камери свідчать про застосування потужних механізмів для руйнації. Місцеві мешканці, зокрема згаданий вище Борис Мороха, свідчить про добре організовані злочинні банди «скарбошукачів». На жаль, найближче до входу, відкрита зірванами плитами кількох камерна гробниця перетворена у звалище сміття. Поруч збереглася унікальна напівкругла плита з рельєфом голови птаха з закритим оком.
10-11 серпня 2019р. Звіт склав Ігор Плахотнюк-Ягіч