Aleksandrówka
Polski cmentarz w Aleksandrówce

Polski Cmentarz w Aleksandrówce (w rejonie starosieniawskim obwodu chmielnickiego) znajduje się obok starej drogi z Pilawy do Starokonstantynowa, na granicy dwóch rejonów administracyjnych w odległości 25 km od Starej Sieniawy i 25 km od Starokonstantynowa.
Połączenia autobusowego z Aleksandrówką nie ma w ogóle, najbliższa miejscowość z którą wieś ma połączenie autobusowe to Pilawa, znajdująca się na odległości 8 km, Ilaszówka rejonu starokonstantynowskiego jest w 4 km.
W miejscowości Aleksandrówka, w której w 12 domach pozostali żyć tylko starsi ludzie, w latach niepodległości Ukrainy w 2000 r. za pieniądze sponsorów, w tym - z Polski zbudowany został nowy kościół (w odległości 1,5 km od cmentarza i na odległości 1 km od 2 metrowego krzyża na skręcie do wsi. Patrz schemat)
Dzięki staraniom lokalnej mieszkanki p. Anny Praworskiej (siostry współczesnego znanego działacza publicznego Jana Praworskiego, który stoi na czele organizacji społecznej pod nazwą „Rycerze Kolumba”) cmentarz jest zadbany, prawie oczyszczony z zarośli.
Cmentarz ma kształt regularnego prostokąta, prawie kwadratu, otoczony ze wszystkich stron polem (rolą), i tylko na obwodzie od pola go oddzielają  gęste zarośla, mające od strony północnej i zachodniej szerokość od 20 do 30 metrów (patrz schemat). Z dwóch stron zachowały się resztki płytkiego rowu o głębokości do 0,5 m, od strony drogi  stara metalowa brama i drzewa na obwodzie.
Szczególną cechą cmentarza jest to, że na dawnych grobowcach zainstalowane są nowoczesne nagrobki, zrobione oczywiście przez krewnych, często bez dat, ponieważ nawet krewni często nie znają dat. Zachowały się tylko 4 dawne fragmenty dawnego polskiego cmentarza. A mianowicie: w centrum cmentarza przy wejściu rzeźba (bez głowy), przywiązana do wysokiego (10 m) masywnego dębowego krzyża – jej pierwotne miejsce i symboliczne znaczenie jest nieznane.
Również pośrodku, ale z innej strony są 2 unikatowe jednakowe rzeźbione mini-zespoły z wizerunkiem Chrystusa ukrzyżowanego i dziecka, pochylonego w smutku na jedno kolano. Niestety żadnego napisu na tych niesamowitych pod względem artystycznego wykonania małych pomnikach nie zachowało się.
Autor raportu świadomie zwiększył te dwa ostatnie arcydzieła (wraz z piedestałem około pół metra) i dlatego na schemacie są nieproporcjonalnie duże w stosunku do innych zabytków w ich rzeczywistych rozmiarach. Również ważna może być podalsza badawczo-wyszukiwawcza praca na grobie nieznanych polskich żołnierzy – od razu po prawej stronie od wejścia z wieloma masywnymi metalowymi krzyżami, postawionymi według Anny Praworskiej znacznie później.
Sprawozdanie z cmentarza w Aleksandrówce sporządził Igor Płachotniuk, sierpień 2019 r.
с. Олександрівка адміністративного району Старої Синяви  Хмельницької області, польське кладовище
Кладовище знаходиться поруч старої дороги з Пиляви  на Староконстантинів на межі двох адміністративних районів на відстані 25 км від Старої Синяви і 25 км. від Староконстантинова за 8 (вісім) км. від населеного пункту Пилява. Автобусного сполучення до Олександрівки не має,найближчий населений пункт з автобусним сполученням за 8км в с. Пилява або за 4 км. в с. Ілляшівка  Староконстантинівського району.  В селі Олександрівка, в якому залишились жити люди похилого віку лише в 12 хатах збудований новий костел в роки незалежності України в 2000р.р. за кошти з Польщі ( за 1,5км від кладовища і за 1 км. від 2-х метрового хреста на повороті до села. Див.схему) Завдяки старанням місцевої мешканки п. Анни Праворської ( рідної сестри сучасного відомого громадського діяча Яна (Івана) Праворського, що очолює громадську організацію під назвою «Рицарі Колумба») кладовище доглянуте, майже розчищене від заростей. Моб. телефон п. Анни 097 674 08 50.
Кладовище має форму правильного прямокутника, майже квадрата, оточеного з  усіх боків зораним полем (рилля), і лише по периметру від поля відокремлюють густі зарості, що з північного і західної сторони шириною від 20 до 30 метрів (див.схему). З двох сторін збереглись залишки неглибокої канави глибиною до 0,5 м., зі сторони дороги старенькі металічні ворота і дерева по периметру.
Особливістю кладовища є те, що на давніх могилах встановлені сучасні надгробні пам’ятники часто без дат-очевидно від родичів,котрі самі вже не знали дат. Збереглося лише 4 (чотири) давніх фрагменти давнього польського кладовища.  А саме: скульптура ( без голови), що прив’язана до високого (10м. масивного дубового хресту) в центрі кладовища біля входу – її колишнє місце та символічне призначення ніхто вже не знає. Також по центру, але з протилежного боку 2 (два) унікальні однакові скульптурні міні-комплекси з зображенням розп’ятого  Христа і дитятка,  нахиленого  у смутку на одне коліно. Жодного надпису, на жаль, не збереглось на цих дивовижних за мистецьким виконанням малих за розмірами пам’ятничках . Автор звіту свідомо збільшив ці останні два шедеври (разом з п’єдесталом до півметра) і тому вони на схемі не пропорційно великі щодо інших пам’ятників у своїх реальних розмірах. Також важливою може бути подальша дослідницько-пошукова робота щодо могили невідомих польських солдат – відразу праворуч від входу з багатьма залізними масивними хрестами, що поставлені за словами Анни Праворської значно пізніше.

30-31 серпня 2019 р., звіт склав Ігор Плахотнюк-Ягіч.